Опішня: тут народжуються дива!

Продовжуючи серію статей присвячених туристичним принадам Полтавщини, хочемо розповісти про Опішню Зіньківського району. Селище вважається столицею українського гончарства, і за версією одного з авторитетних туристичних порталів, входить до ТОП-10 незвичайних сіл, які варто відвідати подорожуючи Україною.

Тут панує гостинна атмосфера, що налаштовує на якісний відпочинок: мальовнича природа, привітні люди та найцікавіші музеї, в яких беззаперечно є що подивитися!

Екскурсію варто розпочати з Національного музею-заповідника українського гончарства. Все найкраще зроблене людськими руками з глини за багато століть – в його унікальних колекціях. Не мають аналогів в Україні і за її межами Національна галерея монументальної та садово-паркової глиняної скульптури, Галерея символічних панно провідних художників-керамістів і гончарів нашої та інших країн. Тут ретельно оберігають здобутки предків – опішнян, які кілька тисячоліть виготовляють предмети побуту з пластичної барвистої глини, що залягає на території та околицях селища. Місцева зооморфна кераміка, оригінальні баранці та свистунці, а також миски, кухлі, горщики, глечики, макітри давно стали об’єктами нематеріальної культурної спадщини України. Тут можна будь-кому спробувати себе в якості майстра і попрацювати за гончарним кругом.

Варто відзначити, що до складу музейного комплексу входить ще кілька закладів, які розташовані по всьому селищу.

Музей мистецької родини Кричевських є чи не найвизначнішою пам’яткою Опішні. Він унікальний, бо побудований 1916 року у стилі українського архітектурного модерну Василем Кричевським. Цей майстер є одним із найбагатогранніших митців минулого століття. Як архітектор спроектував «перлину» Полтави – будинок Полтавського губернського земства, (нині обласний краєзнавчий музей), у Києві – будинок для письменників «Роліт» та Літературно-меморіальний музей Т. Г. Шевченка, а також Державний літературно-меморіальний музей Шевченка у Каневі на Тарасовій горі. Як художник створив проєкт Малого герба УНР, дизайн печаток держави та гривні УНР. Керував мистецькою частиною виробництва українських кінострічок «Тарас Шевченко», «Тарас Трясило», «Борислав сміється», «Звенигора», «Назар Стодоля» та першого вітчизняного кольорового фільму «Сорочинський ярмарок».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Василь Кричевський захоплювався колекціонуванням старовини: унікальних гончарних виробів, народного одягу. Як данина йому, у постійній експозиції музею в Опішні: старовинні полтавські костюми, трипільська кераміка. Скульптурний бюст Кричевського встановлений на території музею, поруч Стіна гончарної слави України, де розміщена бронзова меморіальна дошка цьому видатному майстру.

Також можна відвідати Меморіальний музей-садибу родини Пошивайлів, що є посвятою чи не найдавнішій в Опішні і в Україні гончарній династії, історія якої простежується з XVIII століття. У садибі проживало, нині покійне, подружжя Гаврило і Явдоха – найвідоміший творчий тандем гончарів. Вони ще в 70-х роках минулого століття організували приватний музей кераміки – перший подібний заклад для Радянської України.

Гаврило Ничипорович був заслуженим майстром народної творчості, членом Спілки художників СРСР, який зміг зберегти та ще й примножити найкращі народні традиції у надскладний для нашої історії період. А дружина Явдоха Данилівна, завдяки яскравому таланту до малювання, довершувала вироби свого чоловіка, здобувши статус найцікавішої гончарної малювальниці Україні, яскравої представниці опішнянської школи художньої мальовки.

Вироби рук Пошивайлів експонувалися у Канаді, Японії, Польщі, Франції, Нідерландах, США, Норвегії, Великобританії. Нині їх можна побачити в найкращих музейних та приватних колекціях світу.

Справу батьків продовжив їхній талановитий син Микола Гаврилович. А онук Олесь Пошивайло став кандидатом історичних наук і чимало зробив, щоб у 1980-х роках в Опішні зʼявився Державний музей-заповідник українського гончарства.

Наймиліші глиняні іграшки, які тільки можна собі уявити, протягом усього життя виготовляла Олександра Селюченко, побачити їх можна в меморіальному музеї-садибі цієї народної майстрині. Незабутні враження очікують також на відвідувачів Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа.

Варто відзначити, що у селищі навіть повітря просочене творчістю. Місцеві жителі створили всі умови для проведення Національного ковальського фестивалю «ВакулаФЕСТ-ХХІ», ЕТНОфестивалю-квесту «Борщик у глиняному горщику», Національного фестивалю-конкурсу гончарського бодіпейнтінгу «BodyCeramicFestUkraine», а також Бієнале художньої кераміки ім. Василя Кричевського.

В Опішні розташованій на найвищій точці Полтавщини, незабаром має зʼявитися  сторожова вежа з оглядовим майданчиком. Звідти як на долоні можна буде побачити численні місцеві археологічні памʼятки: скіфське городище Кардашів Вал (IV-III ст. до н. е.), городище роменської археологічної культури (VIII ст.), за яким колись починалися незаселені осілими жителями степи і в часи козацтва звалися Диким полем. А також Муравський шлях – один з найважливіших стратегічних шляхів, що протягом XVI-XVIII століть пролягали територією України.

На огляд місцевих «скарбів» можна витратити до кількох днів. Опішняни для цього пропонують зупинитись в етнопоселенні «Старий хутір», етносадибі «Лялина Світлиця».

Селище прекрасне будь-якої пори року. Пропонуємо скористатися цим та насолодитися чудовим відпочинком ближче до природи та витоків українського гончарного мистецтва в одному з найбільших туристичних магнітів Полтавщини і всієї України!